Поблизу Золотників виявлені римські монети та археологічні пам’ятки давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 28 листопада 1435 р. 1485 р. населеному пункту з ініціативи П. Золотницького надано права міста.
Наприкінці 15 — на початку 16 століть родина Вільчеків збудувала замок. Через Золотники пролягав торговий шлях, який вів із Прикарпаття і Західного Поділля на схід.
1581 р. Золотники — власність Я. і П. Вільчеків. 1624 р. кримські татари зруйнували фортецю і спалили місто. У 1648 році Золотниківський замок здобули козацько-селянські загони Б. Хмельницького.
1785–1786 р. у Золотниках був маєток галицького каштеляна Ворцеля. У II половині 19 століття маєток у Золотниках — власність Серватовських.
Діяли «Просвіта», «Союз українок» та інші українські товариства.
Після 1935 р. містечко було центром гміни Золотники.
Від січня 1940 до 30 грудня 1962 — відповідно до «Указу Президії ВР УРСР» — райцентр.
Від 5 липня 1941 до 21 липня 1944 Золотники — під німецько-нацистською окупацією.
У 1961—1962 роках тут діяла Українська національна партія
До 1984 року Золотники зберігали статус міста, у 1984-1991 рр. мали статус селища міського типу, очевидно через повільне зменшення чисельності населення. З 1991 року Золотники є селом.
